Носовий Хусточка.
Воллі був особливою хусточкою. Вона була створена для витирання слизьких носів, але у неї була велика проблема: смутність. Кожного разу, коли вона наближалася до слизького носа, вона починала тремтіти зі сльозами в очах.
У холодний зимовий день Воллі потрапила в кишеню містера Снуфа, разом з багатьма іншими брудними хусточками. Містер Снуф застудився, і його ніс капав як протічна кран. Воллі почував себе не впевнено. Вона хотіла залишатися чистою та свіжою, але ось вона, оточена слизькими і слизькими.
"Що мені робити?" вирятувала Воллі на інші хусточки в кишені. "Я не можу терпіти всю цю слизь."
Але інші хусточки сміялися над ним. "Ах, не будьте дурні," сказала Бабуся Хусточка. "Ми створені для видалення слизу. Це частина нашої роботи."
Воллі покивала, але в серці вона почувала себе жалким. Вона не хотіла бути брудною, тому що у неї була смутність. Вона хотіла залишатися чистою і білою. Тож вона вирішила подолати свою смутність.
Кожного разу, коли містер Снуф витирав свій ніс, Воллі затримувала подих. Вона витирала слизь і аккуратно складала себе. Вона думала про квіткові поля та ясні гірські потоки, щоб відволіктися від всієї цієї слизькі.
Одного дня сталося щось особливе. Містер Снуф вийняв Воллі з кишені і подивився на неї. "Ти вірна хусточка," сказав він. "Завжди чиста і аккуратна."
Воллі блищала від гордості. Вона прийняла той факт, що вона - хусточка, і, отже, призначена для збору слизького. Але вона була не лише добре збирати слиз, а й зберігати свою власну чистоту.
І так Воллі жила щасливо і довго, ніколи більше не боячись слизького. Вона зрозуміла, що іноді важливіше бути чистим всередині, ніж ззовні.
